Українські страховики вимагають, щоб влада в терміновому порядку відновила державне регулювання галузі і взялася за її реформування. Під відповідними зверненнями до Кабміну, Адміністрації Президента, профільним комітетом Верховної Ради підписалося відразу 7 профільних організацій: Ліга страхових організацій, Моторне (транспортне) страхове бюро, Ядерний страховий пул, Асоціація «Аграрний страховий пул», Федерація страхових посередників, Громадська організація «Всеукраїнське об‘єднання споживачів страхових послуг «Страховий захист» і Товариство актуаріїв України.
Вони наполягають на відкритому обговоренні кандидатур претендентів на керівні посади в Нацфінпослуг (організація, що регулює діяльність страхових компаній, яка зараз не функціонує через тотальне звільнення в рамках люстрационной кампанії) і на зміни в Податковий кодекс України щодо оподаткування страховиків і їх клієнтів.
Фінансисти відкрито говорять, що якщо нічого не буде зроблено, український страховий ринок чекає справжній колапс, а застрахованих людей та організації — неплатежі. Вони нічого не отримають від страхових компаній в якості виплат за придбаними полісами. «Щодня страхові компанії виплачують у середньому 10-15 млн. грн. відшкодування. Цих виплат просто не буде», — заявив Олександр Бабенко.
Основною причиною складнощів на страховому ринку представники асоціацій назвали нові податкові норми і тримісячна відсутність на ринку регулятора в особі Нацфінпослуг — організація не працює (через люстрацію в ній звільнено майже все керівництво), із-за чого пролобіювати інтереси ринку при прийнятті цих нововведень було нікому. «Мені вчора дали свободу, що я з нею робити буду?», — процитував Володимира Висоцького Олександр Залєтов і підкреслив, що бездіяльність органів регулювання та нагляду за ринком небанківських фінансових послуг в складній ситуації, в якій зараз перебуває економіка України, може мати дуже неприємні наслідки.
«Зупинено розгляд скарг споживачів страхових послуг, припинена реєстрація структурних підрозділів страховиків і договорів перестрахування, неможливі видача та переоформлення ліцензій на здійснення страхової діяльності, узгодження інших документів, застосування заходів впливу. Ряд страховиків знаходяться на межі банкрутства і необхідно оперативне державне втручання для забезпечення конституційних прав споживачів страхових послуг щодо їх захисту державою. В цілому мова йде про захист прав понад 12 млн. громадян України — споживачів страхових послуг», — йдеться у зверненні страховиків.
Крім того, деякі страховики вважають помилковим переведення страхового ринку на змішану систему оподаткування (тобто 3% на дохід у вигляді страхових платежів та податок на прибуток на загальних підставах), що, за оцінкою експертів, призведе до збільшення податку на прибуток у 2015 році на 30-35%.
«І це притому, що витрати на страхову діяльність суттєво зросли. Наприклад, «споживчий кошик» для автострахування подорожчав на 110%, а по медичному страхуванню — на 75%. А платоспроможність населення і його бажання купувати поліси помітно знизилися. З усіх видів страхування зростання в 2014 році показало тільки добровільне медичне», — обурився Юрій Гришан.
Навіть автоцивілка, незважаючи на свою обов’язковість (відсутність полісів у водіїв карається штрафом близько 800 грн.), за прогнозами рости не буде — ринок автомобілів катастрофічно впав.
У той же час, Гришан переконаний, що виконати вимоги нового закону, щоб отримати можливість зменшити ЄСВ до 16% (як писали «Вісті», таких вимог чотири), для більшості страхових компаній — завдання непосильне. «Як підняти всім зарплати на 30%, щоб вони ще при цьому були не менше трьох мінімальних, коли платежі падають? Це нереально», — зазначив він.
Прямий наслідок кризи — затримка страховиками виплат своїм клієнтам. Компанії і так платять людям із запізненням і не в повному обсязі. Але ситуація може бути ще гірше. «Єдиний спосіб вижити — гальмувати виплати, і це будуть робити все», — сказав Юрій Гришан.
А затримки виплат, у свою чергу, призведуть до збільшення кількості перевірок з боку Нацфінпослуг, коли вона все-таки почне працювати, і податкових служб, що однозначно призведе до розквіту корупції. «СК будуть більше затримувати, регулятор і податкова — частіше перевіряти, ринок — більше носити і давати», — прогнозують страховики.
Щоб цього уникнути, у своєму зверненні до влади в ЛСОУ, наприклад, пропонують внести зміни в Податковий кодекс і перевести страховиків на загальну систему оподаткування, а також скасувати оподаткування страхових виплат нерезидентам за рахунок коштів страховика та нарахування ЄСВ за договорами страхування життя.
Втім, настільки категоричні в оцінках нового податкового законодавства далеко не всі учасники ринку. Члени Української федерації страхувальників, зокрема, бачать в ньому суттєві позитивні зрушення. «Вперше за багато років держава звернула увагу на наполегливі звернення класичних страховиків по очищенню ринку від «псевдострахування», створивши несприятливі умови для так званих «схем податкового арбітражу», що має стати позитивним кроком на шляху очищення страхового ринку від невластивих йому функцій». Такі зміни повинні позитивно позначитися на страховому ринку, так і на державний бюджет в цілому», — вважає директор УФС Галина Третьякова.
Крім того, за її словами, тепер з’явилася економічна мотивація для роботодавця вводити добровільне медичне страхування та добровільне пенсійне накопичення для своїх працівників. «Сьогодні роботодавець може без обмеження відносити на витрати, страхові внески за договорами особистого страхування, а для страховиків встановлена нульова ставка оподаткування податком на страхові премії за такими договорами», — пояснює Третьякова.
У той же час, довгострокове страхування життя поступово отримує шанси конкурувати з банківським депозитом, оскільки для страхувальника-фізособи оподаткуванню підлягає лише різниця між страховою виплатою і сумою страхових внесків, причому ця різниця оподатковується за тими ж правилами, що і дохід з депозитів.
Хоча в УФУ відзначають, що кілька пунктів в Податковому кодексі вимагають змін, причому термінових — протягом 2015 року. Наприклад, у ньому залишилася дискримінаційна норма, що при розриві довгострокових договорів страхування життя обкладенню ПДФО підлягає вся сума коштів, яка повертається фізичній особі-страхувальникові.
…